Теплові насоси для наявних будівель Модернізація на наявному об’єкті: на 500 000 кВт⋅год менше природного газу на рік у балансі викидів CO₂.

Двоє людей розмовляють на території заводу з тепловим насосом

Коротке резюме

Що потрібно для ефективної енергетичної модернізації наявних будівель? Насправді не так вже й багато. З метою зосередження уваги на джерелах відновлюваної енергії компанія Phoenix Contact обладнала тепловими насосами перші будівлі своєї штаб-квартири в Бломбергу в рамках стратегії декарбонізації.

Двоє людей проходять через технічне приміщення в підвалі

Перший температурний ступінь було розміщено зовні будівлі, тоді як технічне приміщення у підвалі забезпечило достатній простір для другої частини системи

Панельні системи опалення спрощують модернізацію

Компанія інвестувала близько 600 000 євро в модернізацію у рамках сталого розвитку, щоб на першому етапі перевести дві п’ятиповерхові багатофункціональні будівлі з газового опалення на альтернативні джерела енергії. Це стосується кількості теплової енергії близько 500 000 кВт⋅год на рік.

Що було потрібно для наявного об’єкту? Енергоефективна оболонка будівлі та система опалення й охолодження, що працює з низькими температурами подачі завдяки підлоговому або стельовому обігріву. Саме ці дві характеристики добре відомі у сфері житлового будівництва, коли йдеться про заміну застарілих нафтових або газових котлів на електричні рішення.

Двоє людей розмовляють у технічному приміщенні

Якщо точно виміряти кількість енергії, є велика ймовірність, що будівлі можуть мати достатні резерви для альтернативних систем

Завжди варто порівнювати цільові та фактичні показники

З технічного погляду теплові насоси — це охолоджувачі, які працюють у зворотному напрямку — як холодильник. Системи, встановлені в Бломбергу, можуть забезпечувати як опалення, так і охолодження. «Ми хочемо мати можливість охолоджувати системи влітку», — пояснює Штефан Готтшальк, менеджер з енергетики Phoenix Contact.

Фактична потреба в тепловій потужності була визначена заздалегідь за допомогою теплових лічильників. Результат виявився цікавим. Штефан Готтшальк: «Ми хотіли знати, що ми насправді споживаємо — і зрештою, з моменту введення будівель в експлуатацію ми були значно нижче за розрахункові значення». На той час передбачалося, що необхідна потужність 500 кВт. Але реальність виявилася більш економічною: 350-400 кВт.

Дотримання вимог щодо поперечного перерізу провідника

Це означає, що початкові інженерні системи будівлі були розраховані з великим запасом теплової потужності, що дає можливість підтримувати в обох будівлях оптимальний температурний рівень для комфортного перебування. Тому Штефан Готтшальк цілком може уявити собі підключення до теплових насосів інших будівель, тим більше, що система трубопроводів також розрахована на передачу 500 кВт.

Цей принцип означає, що теплові насоси можуть подавати теплоносій за нижчої температури без втрати комфорту, якщо передану теплову потужність можна компенсувати вищим об’ємом потоку. У такому разі по трубах протікає більше води при нижчій температурі.

Контейнер на тлі блакитного неба із сусідніми трубопроводами

Зовнішні теплові насоси розміщуються в стандартизованих контейнерах

Подалі від нафти та газу: перехід на сталу систему теплопостачання за допомогою електричного струму

Будівлі 23 і 24, зведені десять років тому, стали початком теплової декарбонізації у Бломбергу. Теплові насоси, встановлені в контейнерах поза межами двох будівель, мають достатній запас потужності, щоб підключити до них й інші будівлі комплексу.

«Теплові насоси — це найсучасніша технологія. Тож не варто боятися модернізації. Перед реалізацією таких заходів завжди слід з’ясовувати таке: чи відповідають рамкові умови та чи підходять наявні системи теплопередачі для запланованої теплової концепції? У цьому допомагають бюро планування систем опалення, вентиляція і кондиціонування», — пояснює Штефан Готтшальк, закликаючи приділяти більше уваги цій технології, яка розвивалася десятиліттями, задля успішного переходу на сталу систему теплопостачання.